Гарні новини продовжують надходити з НБУ. Днями Верховна Рада підтримала розроблений Нацбанком законопроект 8152 «Про валюту», і тепер він чекає на підпис Президента. Пояснювальна записка каже, що закон дозволить «удосконалити законодавчу базу та привести її у відповідність з найкращими європейськими практиками про вільне улкміщення капіталу». Фактично, це валютний безвіз для руху капіталу.
Хоча НБУ залишили дуже широкі повноваження для «закручування гайок» на випадок криз, все-таки “Закон про валюту” за заміну архаїчного Декрету КМУ від 1993 року – це справжній реформаторський прорив! Тож давайте пофантазуємо, що буде далі.
Кейс 1. Електронні ліцензії для інвестування
Сімейна пара Саша та Аня хочуть проінвестувати в iShares велику частину своїх заощаджень – $120 000. Раніше у кожного з них був ліміт в $50 000 на рік. Хоча вони працюють в ІТ-компанії і обслуговуються в одному банку більше чотирьох років, цей банк із західним капіталом спочатку не визнавав їхні ФОП-доходи. Потім вимагав поставити мокру печатку податкової на поданій в електронному вигляді декларації про доходи. І, нарешті, попросив перекласти з англійської плюс нотаріально завірити 25-сторінковий договір з іноземним брокером.
Коли закон «Про валюту» почне діяти, Сашя і Аня зможуть інвестувати за кордон будь-яку суму. Не потрібно відкривати два рахунки, не потрібно отримувати ліцензії та збирати зайві документи. Єдине що важливо – показати легальність своїх доходів (сплату податків)!
Кейс 2. Викуп опціонів
Програміст Саша працює як ФОП на американську компанію. Коли він почав співпрацю, йому дали опціон з «вестінгом» на чотири роки. Відпрацювавши рік, Саша вирішує викупити ¼ акцій за ціною опціону. Раніше потрібно було отримувати ліцензію, надавати Option stock agreement та перекладати цей гігантський документ, написаний нібито англійською, але насправді – геть незрозумілою мовою.
Коли новий закон почне діяти, в Саші не виникне складнощів відправити оплату за опціон через онлайн-банкінг, навіть не відвідуючи відділення.
Кейс 3. Оплата іноземній компанії в сумі до 150 000 гривень
ТОВ «Львівські ІТ-шники» хоче заплатити $8000 провайдеру в Німеччині за аренду серверів. Раніше потрібно було надавати контракт, акти та інвойси щодо цієї сплати. Потім – переробити їх, адже в деяких місцях замість крапки з комою стояли просто коми. А також банк додатково затребував би довідки про несудимості власників німецької компанії та завірені підписами роздруківки всіх Word-файлів, що зберігаються на серверах :).
Зараз, після прийняття закону, ТОВ «Львівські ІТ-шники» заплатить двома траншами по $4000 на підставі інвойса зі звичним для міжнародних платежів коротким описом в платіжці.
Кейс 4. Кредит від нерезидента
CYPRUS FINANCE COMPANY хотіла надати дочірній компанії «Львівські ІТ-шники» кредит на викуп офісного приміщення в новому бізнес-центрі. Однак не робила цього через складну і заплутану бюрократичну процедуру реєстрації кредитів в НБУ.
Зараз бенефіціари кіпрської компанії зможуть простіше наважитись на рішення надати кошти у формі кредиту під інвестиційну покупку в Україні.
Що у підсумку
Крім наведених вище оптимістичних кейсів є і скасування санкцій за порушення валютного законодавства, а також інші приємні нововведення. Всі вони підсумовані в інфографіці від НБУ “Закон про валюту”.
