Тривога у дитини: що робити?

Можете собі уявити, як себе почуваєш, коли все твоє єство каже тобі, що щось не так, а людина, котрій ти повність довіряєш завіряє тебе, що немає через що хвилюватись? Дана стаття висвітлює важливу інформацію про тривогу у дітей та те, як із нею боротися.

Коли наших дітей охоплює тривога, вони розуміють, що щось “не так”, щось, що лякає їх, але їм важко підібрати влучні слова, щоб пояснити свій стан. Все, що вони відчувають – це те, що от-от може статись щось дуже погане.

Тривога може проявлятись у різних формах:

  • Запитаннях “А що трапиться, якщо…”;
  • Униканні та ігноруванні;
  • Агресії та плачу;
  • Розладу травлення, тощо.

Тривога – це не ознака поломки. Це знак того, що сильний, здоровий та дивовижний мозок виконує своє призначення – захищає нас від загрози. Ще одна із функцій тривоги – пошук підтримки. Той, хто відчуває тривогу, не робить це навмисне. Це така людська властивість: коли нам погано – ми звертаємось по допомогу.

Коли наші діти кажуть нам, що їм не по собі, вони шукають підтримки. Тому вони не перестануть тривожитись, якщо ви просто скажете їм, що все добре і немає причин для хвилювання. Навпаки, це сигнал захисній мигдалині, що загроза стає ще більшою, оскільки допомога (дорослий, якому дитина довіряє) не надходить. Це також сигналізує про те, що дитина самотня у своїй проблемі, бо її не розуміють.

Ну добре, скажете ви. Якщо немає причин хвилюватись, то що я можу зробити?

Дітям легше справлятись з “важкими” почуттями, (а тривога, безперечно, одна із таких), коли дорослі поряд. Можливо, ми не в силах повністю зупинити їхню тривогу, але це не проблема. Трохи тривоги – це природньо, і ми не зможемо її позбутись, навіть, якщо б захотіли. І все ж, ми можемо її мінімізувати.

Коли наші діти стривожені, їм потрібно знати, що ми їх підтримуємо, віримо їм і віримо в них. Можна сказати “Я розумію”, “Бачу, що тобі зараз не по собі”. Важливо, щоб вони знали, що їхні відчуття природні: “Це нормально, що ти себе так почуваєш зараз, все добре”. Тривога не зникне миттєво, але коли ми кажемо, що розуміємо їхній стан, то даємо сигнал лютій мигдалині, що вона виконала свою захисну функцію і знайшла достойне джерело підтримки, тож можна відступати.

Що ще можна зробити, коли діти стривожені?

Під час тривоги мозок перебуває в режимі виживання, тож він не здатен отримувати чи обробляти раціональні пояснення чи займатись незнайомими стратегіями заспокоєння. Будь-які пояснення чому вони погано почуваються доречні тільки тоді, коли тривога вже минула. Відповідно, і техніки зменшення тривоги можна пояснити і практикувати, коли діти спокійні.

Техніки зменшення тривоги

1.Спокійне, глибоке дихання

Один із перших симптомів тривоги – швидке поверхневе дихання. Дихальна релаксація може нейтралізувати фізіологічні наслідки реакції “боротьби чи втечі”. Не забудьте спочатку попрактикувати дихальні вправи в стані спокою:

2.Гаряче какао

“Уяви, що ти тримаєш кухлик гарячого какао в руках. Вдихай шоколадний аромат какао рахуючи до трьох, затримай дихання на секунду та видихни (на три), повільно охолоджуючи напій, вкінці на секунду затримавши дихання.” (Весь цикл вдих-видих займатиме 8 секунд).

3.Цифра 8

Тривога часто “вибиває грунт з-під ніг”, і для того, щоб “заземлитися”, тобто, повернутись в реальність та заспокоїтись, можна використати дотики (обережно, якщо дитина не любить дотиків та обіймів). Є чудовий спосіб об’єднати дотики та дихання. “Уяви, як ти малюєш цифру 8 на своїй шкірі – це можуть бути руки, ноги, спина – своїм вказівним пальцем. Вдихай, рахуючи до трьох та одночасно малюючи першу половину вісімки; всередині затримай пальчик і дихання на секунду. Тепер домалюй вісімку, видихаючи “на три” та вкінці ще раз затримай на секунду дихання. Повтори декілька разів.” В перспективі діти зможуть робити це самостійно, коли будуть стривожені чи налякані.

4.Заземляємось

Тривога – це знак того, що мозок переключається на майбутнє – все, що може “піти не так”. Вам, мабуть, знайомі дитячі запитання “А що станеться, якщо…”. Потрібно допомогти дітям повернутись в реальність. Можна попросити їх назвати:

  • 5 предметів в полі зору,
  • 5 предметів якогось кольору,
  • 3 речі, які вони відчувають на своїй шкірі,
  • 2 речі, які вони відчувають на запах,
  • 1 річ, яку можна відчути на смак, тощо

Посилання на електронний ресурс

Психолог Олеся Шекеня