Сімейний Бюджет дякує Юлії Тичківській за детальний підсумок 10-ти тижневого курсу на Coursera «Наука про щастя – The science of Well-being».
Почнемо про основні хибні уявлення про щастя:
- Гени і життєві обставини не аж такі важливі як ми думаємо для нашого щастя. Генетична база визначає на 50% наше щастя, 10% – це життєві обставини, а 40% – це наші ДІЇ та ДУМКИ! 40% нашого щастя ПОВНІСТЮ під нашим контролем!
- Гроші не мають значний вплив на наше щастя, після того як ми маємо забезпечені базові потреби (у США суттєво падає кореляція щастя від грошей після річного доходу 75 тис дол).
- Добра робота, багато грошей, чудові речі, справжня любов, ідеальне тіло, відмінні оцінки – всі ці речі не приносять нам щастя, як ми очікуємо. АБО потребують цілеспрямованих зусиль, щоб приносити щастя. Тобто в реальності підхід “от я отримаю цю роботу/машину/стосунки і стану щасливою/щасливим” – НЕ ПРАЦЮЄ!
- Нам всім характерним є “Miswanting”: ми помиляємось у тому наскільки ми любитимемо/радітимемо щось у майбутньому.
То ж чому ми прагнемо речей, які не здатні нас зробити щасливими?
Відповідь у чотирьох особливостях нашого мислення (annoying features of the mind):
🔸Особливість #1: Найсильніші інтуїтивні уявлення нашого мислення часто АБСОЛЮТНО ХИБНІ.
Як приклад – візуальні ілюзії. Часто, коли ми думаємо, що щось нас “точно зробить щасливим”, воно не робить нас щасливими. Це треба прийняти!
🔸Особливість #2: НАШ МОЗОК НЕ МИСЛИТЬ КАТЕГОРІЯМИ АБСОЛЮТІВ.
Наш мозок робить судження відносно ТОЧКИ ПОРІВНЯННЯ. Є безліч вражаючих досліджень, які показують ірраціональність відчуттів людей. Це дослідження рівня щастя медалістів Олімпіади – коли срібний медаліст завжди менш щасливий, ніж бронзовий призер; це дослідження про те, що люди які дивляться телевізор менш щасливі, адже порівнюють своє життя з “телевізійним”. Про соціальні мережі, думаю, всім і так зрозуміло.
🔸Особливість #3: НАШ МОЗОК створений так, щоб звикати до ВСЬОГО.
Гедоністична адаптація – це процес звикання до позитичних чи негативних стимулів так, що емоційний ефект від цих стимулів суттєво ослаблюється в часі.
Людина здатна швидко звикнути до нової роботи, машини, статусу, щасливих відносин, але дуже швидко такі очікувані зміни і відчуття “щастя” перетворюється на «звичну буденність». Людина знову відчуває нестачу радості, щастя і прагне знову більшого.
Цю особливість ідеально пояснює цитата професора Гілберта: “Wonderful things are especially wonderful the first time they happen, but their wonderfulness wanes with repetition”.
🔸Особливість #4: Ми НЕ УСВІДОМЛЮЄМО, що наш мозок створений так, щоб звикати до ВСЬОГО.
Цей процес пояснює термін “IMPACT BIAS” – наша тенденція переоцінювати емоційний вплив/ефект від майбутньої події у вимірі її інтенсивності та тривалості!
Ця особливість найсильніше виражається саме з негативними подіями. Наприклад, проводились дослідження оцінювання очікувань людей перед тестом на СНІД.
Учасники оцінювали свій очікуваний рівень щастя при позитивному чи негативному результах тесту. І хоч переважна-переважна більшість передбачали шалений спад “щасливості” при “позитивному” результаті тесту – очікуваного шаленого спаду НЕ ВІДБУВАЛОСЬ.
Були дослідження і щодо здачі іспитів у студентів, і навіть щодо втрати близьких людей. Пояснюється цей феномен поняттям “IMMUNE NEGLECT” – нашою необізнаністю, про те, що ми можемо адаптовуватись і справлятись з негативними подіями досить добре!
Наука про щастя Well-being #2
- ми не звикаємо (не адаптовуємось) до досвідів так як до речей;
- досвід здатний зробити нас щасливішими;
- радість від нової машини суттєво спадає з часом, особливо якщо вона була коштовна і ви її не зможете швидко змінювати, а от досвід – проходить і залишається хороший післясмак;
- дослідження показують, що плануючи певний досвід: подорож, пригоду – рівень нашого щастя зростає. Як і очікування досвіду характеризується вищим рівнем щастя, ніж очікування якоїсь речі;
- досвіди здатні підвищувати рівень нашої “щасливості” навіть після того, як вони відбулись. Науковці довели, що переглядаючи фото-спогади, люди, зазвичай, переповнюються позитивними емоціями;