Публікуємо неординарну думку фінансиста Констянтина Пересєдова про депозити в Україні
💵💶💷 Депозити в Україні – а що там з банками?
Для затравки у нас сьогодні бліцкріг – 5 складних і неоднозначних питань, 1 дурне питання і 6 провокаційно простих відповідей. Все, як люблять українці.
• Чи варто класти гроші на депозити? – Так.
• Чи можна довіряти банківській системі України? – Якщо з пивом, то можна.
• Чи можна тримати гроші в Приватбанку? – Так, поки поруч з ним немає Коломойського.
• У якій валюті мені краще тримати депозити? – Без поняття. Почніть 50/50, далі – по смаку.
• Скільки грошей варто тримати на депозитах? – Хоча б шість ваших місячних зарплат.
• Процент, депозити та банки – це змова ілюмінатів для контролю над світом? – 🤨 Ні.
💵 Особистий досвід
Можна довго дискутувати про стиль життя, високі ціни, низькі зарплати, соціальну несправедливість, дорогу комуналку та інші елементи навколишньої реальності. Але сьогодні мені влом. Тому ось вам лайфхак від кар’єрного фінансиста – поставте собі за мету створити фінансову подушку у вигляді суттєвої суми на депозиті. Предмети для дискусії від цього нікуди не дінуться, але між вами та жорстокою реальністю буде прокладка з кешу, захищена від інфляції. Це банальна фінансова гігієна.
Ви певно помітили з попереднього поста, що я давно веду статистику своїх вкладень. Я став зберігати абсолютну більшість особистих грошей у банках ще починаючи з далекого 2007. Це вже 12 років 🤭. Так, включаючи глобальну фінансову кризу 2008, революцію 2013-14, російсько-українську війну 2014-19. Ніколи не мав якихось захмарних сум, але життя навчило бути параноїком і розкладати гроші в різні кошики. Тож мої гроші встигли побувати в 19 банках, у т.ч. у 4 банках я пережив дефолт – Надра, Форум, Фінанси та кредит, Дельта – і всюди отримав виплати від Фонду гарантування (один раз навіть випадково заробив на цьому через курсові скачки 😅)
На банки я надивився і у фінансових книжках, і зсередини, і зі сторони корпоративного позичальника, і зі сторони акціонерів. Як і будь-яка компанія, добре управляється той банк, з яким ти близько не знайомий. Але мати справу з ними можна і варто.
💶 Трохи базових речей про депозити в Україні
Банки – це фундамент сучасної ринкової економіки. Цитуючи фільм Too big to fail – «колапс банківської системи означає, що завтра у магазині не буде молока». Це звичайно дуже спрощено, але передає простими словами масштаб потенційної катастрофи. У наступних сезонах зроблю окремий пост з яскравими картинками.
З розвитком електронних грошей і альтернативних платіжних систем з’являються варіанти, але зараз будь-який адекватний політик чи фінансист у світі кістьми ляже, але не допустить колапсу банківської системи. Саме тому існують центральні банки, ліцензії, регуляторні стандарти Базель ІІІ, більше десятка щоденних нормативів, і взагалі дофіга правил. Не як з ядерними реакторами, але іноді аналогії напрошуються.
Звичайно, іноді ці правила порушуються. Через злий умисел, некомпетентність або жадібність. І тоді хтось за це платить. Якщо Нац.Банк недостатньо незалежний, а система правосуддя корумпована, то платять найменш захищені та організовані учасники – you guessed it, common people.
З останнього – історія Привату, де акціонери (серед них друг і спонсор нового президента) банально пилесосили депозити з ринку й фінансували свої компанії без адекватних застав. Як наслідок, дира в капіталі найбільшого системного банку на 100+ ярдів грн, шантаж киданням ключів на стіл «дайте кредит від НБУ або це буде ваша проблема», вимушена націоналізація за пару днів з кишені платників податків, бо інакше коллапс і т.д.
На щастя, однією з маловідомих і недооцінених реформ останніх років була масштабна чистка банківського сектору України під керівництвом НБУ та Гонтаревої. Банків стало вполовину менше, а стабільності суттєво більше. Разом з прозорістю власності банків і новим законом про валюту це суттєво наблизило наш ринок до цивілізованості.
💷 Правильні питання про депозити в Україні
Тепер до прикладних речей. Зараз на ринку усе ще дофіга банків різних розмірів і кольорів. Більшість хоче залучити ваші гроші, змагаючись ставкою, рекламою, розіграшами, надування щік і розпушуванням хвоста 🦚/🦃 Тож, що треба дивитися першим ділом:
1. Акціонери банку. Правильне питання – «за яких умов ці чуваки НЕ віддадуть мені гроші?». 😒
Зараз є три умовні категорії – держава, західні групи, місцеві пацани. Держава – це Приват, Ощад, Ексім, Укргаз. Не найкращий власник, не найкращий сервіс, але ставки поки непогані і їхні дупи прикриває казначейство.
Західні групи – Аваль, Укрсиб, Креді Агріколь, Прокредит, ОТП і так далі. Дорожать репутацією у світі та мають глибокі кишені материнських груп, тож будуть до кінця колотися і їсти кактус, але їхні депо-ставки – це часто сльози та журба. Місцеві пацани – найбільш стрьомна та різношерстна категорія. Треба розбиратися поштучно. Буває норм, буває фе, буває танунафіг.
А, і ще є Альфа, яка активно крутиться, всіма силами косить під європейців і відмивається від російського коріння, і я хз у яку категорію її запихнути.
2. Фінансовий стан банку. Правильне питання – «Чи заробляють вони собі на бутерброд з ікрою і як?». 🤔
Тут без 100 грам, вдумчивого гугла та трохи інсайду не вияснити. Гляньте фінансову звітність, полистайте кредитні продукти, почитайте незалежні рейтинги/огляди, попитайте в знайомих банкірів.
3. Ставки по депозитах. Правильне питання – «Наскільки цим чувакам потрібні гроші й чи просять вони їх з повагою?». 🧐
Багато західних груп ставить депо-ставки в баксі близькі до нуля, тобто їм не потрібні ваші долари, бо банально не знають, куди їх засунути. Є банки, які платять дорожче ринку – тут треба знати причину: чи активно розвиваються і кредитують, чи мають скоро велику міжнародну позику погасити, чи у них дирка в балансі, чи вони стрьомні кредити роздають з дикими ставками.
Цих трьох питань вам насправді вистачить. Якщо розкидати гроші на депозити у різних валютах по 2-4 адекватних банках різного профілю, різної власності та дохідності, так щоби в кожному банку було не більше гарантованого державною ліміту (зараз це еквівалент 200тис. грн), то це вже буде good enough.
📊📈📉 Наостанок кілька дрібних неочевидних штрихів
Я рекомендую річні депозити без права зняття. Вони мотивують уважно вибирати банк, думати про своє життя на рік вперед і, як правило, приносять найбільше процентів. Знаю, це контрінтуїтивне рішення у нашій нестабільній країні з регулярними кризами.
Є сенс мати окремо операційний банк для поточних рахунків, щоденних платежів, гнучких коротких депозитів і окремо – депозитні банки виключно для вкладень. Різні критерії відбору.
Корисно завжди мати уявлення про загальну картину ринкових депозитних ставок. Є різні ресурси, які цю інформацію збирають і публікують. Я користуюся ресурсом сайту Мінфін, може є кращі, але я вже звик. Тож саме їхні таблички будуть сьогодні для наочності )
Нагадуємо що Депозити в Україні зручно обирати на сайті МінФіну
Якщо у вас 100К грн і більше, депозити в Україні вже пройдено, ви готові займатися інвестиційною самоосвітою щоб заробляти більше, то читайте про ОВДП на Сімейному Бюджеті!
