Щодня ми приймаємо десятки фінансових рішень, проте як часто ми замислюємося про їх наслідки, які впливають на нас та державу? Чи володіємо ми достатнім рівнем знань для того, щоб правильно управляти власними грошима?
За результатами дослідження, проведеного у грудні 2018 року, середній рейтинг фінансової грамотності українців становить 11.6 пунктів з 21. Рейтинг встановлювався за показниками фінансової поведінки населення та рівня фінансових знань. Порівняно з 2017 роком, у якому показник фінансової грамотності був найнижчим, ситуація покращилася, проте дане питання лишається актуальним не тільки на рівні стратегій Національного банку України, але й на рівні зміни фінансової поведінки громадян. Адже це найбільш проблемна зона серед складових фінансової грамотності. Саме фінансова поведінка громадян прямо впливає на розвиток фінансового ринку, рівня тіньової економіки та ставлення населення до реформ та ініціатив влади.
Яскравим прикладом цього є позиція українців до зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель, яке за підрахунками EasyBusiness, в залежності від прийнятої моделі, принесе українській економіці додатково від $14 до 85 мільярдів за 10 років. Проте 63,4% усіх опитаних або 68,3% тих, хто взяв би участь у референдумі проголосували б на референдумі за продовження мораторію. Це свідчить про нерозуміння важливості ринку землі для економіки України та довіру до популістичних гасел деяких політиків.
Фінансові знання
Рівень фінансових знань серед дорослого населення в Україні вважається мінімальним цільовим показником серед країн, які брали участь в опитуванні. Лише 43% українців правильно відповіли на 5/7 запитань. В усіх країнах цей показник становить 56%.
Ось декілька висновків з нього:
- українці з власного досвіду добре знають, що таке інфляція та як розраховувати знижки в магазинах;
- рівень знань простих відсотків нижчий, ніж в інших країнах (55% в Україні на противагу середнього показника 65% для інших країн, які брали участь в опитуванні ОЕСР);
- низький рівень розуміння того, що обіцянка високого доходу, імовірно, означає високі ризики, робить українців вразливими до шахрайських схем і спекулятивного інвестування;
- лише 21% опитаних змогли правильно вибрати з короткого списку пропонованих варіантів розмір гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом.
Ряд питань, що використовувались в опитуванні ОЕСР демонструють, що українці більше думають про короткострокову перспективу й більш схильні до витрачання грошей, ніж до заощадження, що пояснюється в першу чергу досвідом авторитарного управління та відсутності фінансової культури у колишньому СРСР. Важливу роль у цьому відіграла і російська збройна агресія проти України.
Важливим фактором у короткостроковості нашого фінансового планування (або його відсутності взагалі) – є цінності виживання, а не самореалізації, які ми бачимо з результатів проєкту WVS. Тому не дивно, що більшість звикла жити сьогоднішнім днем та не накопичувати в банках через низький рівень довіри не тільки до сфери банківських послуг, а й до держави в цілому. Проте парадоксальним є те, що більшість не розраховують на пенсійні державні виплати та разом з тим не відкладають на пенсію. 57% відповіли, що не мають можливості заощаджувати на пенсію і лише 11% відкладають на неї.
Заощадження
Щодо здійснення заощаджень, то 61% опитаних мають заощадження. З них 52% зберігають гроші у гаманці або готівкою вдома. Тільки 12% українців вказали, що вони заощадили на депозитному рахунку. Це свідчить про міцну культуру надання переваги готівці та уникнення відносин із банками, що розширює можливості тіньовій економіці та зменшує обсяги кредитування інвестиційної діяльності чи придбання активів, що перешкоджає економічному зростанню країни.
Фінансова поведінка
Щодо фінансової поведінки українців, то середній бал становить 5,2/9. Він вищий, ніж у сусідніх країнах (4,8), але нижчий за середній бал 5,4 тридцяти країн, що брали участь в опитуванні. Існує велика різниця в сумі балів за фінансову поведінку між людьми, які користуються банківським рахунком (6,1), і людьми, які не мали такого досвіду (4,9). А бажання людей користуватися фінансовими послугами залежить від трьох основних чинників:
- здатності зрозуміти фінансові продукти;
- впевненості у збереженні своїх грошей;
- впевненості у тому, що спори вирішаться швидко й справедливо.
Тому через недостатній рівень грамотності та довіри, люди менше користуються фінансовими послугами, а через погано розвинений ринок маємо невигідні пропозиції для населення. Результати ж іншого опитування, показали, що основними перешкодами залучення іноземних інвестицій до України є високий рівень корупції, недовіра до судової системи, нестабільна валюта та фінансова система. Тобто їх очікування залежать від рівня довіри у суспільстві та від спроможності держави забезпечити базовий рівень безпеки та захисту права власності.
Фінансовий добробут
Щодо фінансового добробуту на який впливає фінансова грамотність населення, то:
- 60% українців вважають рівень свого добробуту низьким;
- 67% респондентів охарактеризували свій фінансовий стан, як такий, що обмежує здатність робити те, що важливо для людини;
- 58% респондентів сказали, що їхній сім’ї важко дозволити собі базові речі (їжа та/або одяг);
- 59% респондентів із рівнем доходу вище середнього (більше 5 000 грн. на місяць) зазначають, що фінанси завжди або часто контролюють їхнє життя, через що українці відчувають значний стрес через проблеми з грошима;
- 75% турбуються через оплату звичайних повсякденних витрат;
- 30% респондентів сказали, що вони можуть покрити великі витрати, еквівалентні їхнім щомісячним доходам, без запозичення коштів або звернення по допомогу до родичів, друзів.
З даних показників випливає не тільки рівень добробуту держави, але й запит на реформи від населення, адже більшість населення не готове чекати якісних, але тривалих змін; люди прагнуть задовольнити свої базові потреби вже сьогодні. Як результат, часті випадки «відкупів» виборців та поширеність популяристичних гасел серед політиків, які користуючись незадоволеністю фінансовим становищам населення, приходять до влади з обіцянками швидких змін і збільшенням оплати праці та виплати пенсій. З економічної точки зору, такого роду рішення призводять до зменшення видатків на стимулювання економіки. Одним з прикладів чого є фінансування Пенсійного фонду, де частка коштів Державного бюджету на фінансування пенсійних програм складає майже половину від загального фонду. (44,3% за 2018-2019 р.)
Що ми можемо?
Підвищувати рівень своєї фінансової грамотності, використовуючи різні фінансові інструменти, що сприятиме розвитку нових ринків і послуг, зростанню економіки, поліпшенню якості життя.
Закладати фундамент фінансових знань дітям ще зі шкільних років, виховуючи нову фінансову поведінку задля фінансового добробуту країни в майбутньому.
________________________________________________________________________
Ця стаття є частиною конкурсної роботи соціального проєкту для студентів України “Scholarship Ukraine”
